Інтерв‘ю з ученицею школи-пансіону CATS College Canterbury

CATS College Canterbury

Я навчилася спокійніше сприймати свої «падіння» і не зациклюватися на них – натомість працювати, шукати інший підхід, і бути готовою до наступних «випробувань».

  • За що Ви переживали найбільше перед приїздом у школу і чи Ваші страхи виправдалися?

 

Я з нетерпінням очікувала цієї поїздки і початку навчального року. Проте, були й сумніви і переживання. Чи знайду я друзів? Чи витримаю я навчання іноземною мовою? Як я буду жити сама? А якщо їжа буде не смачна?(спойлер: українська їжа все ж смачніша, за борщем сумувала ще й як).

Виявилося, що хвилювання були даремними. Друзі знайшлися, хоча й не за один день, і не за тиждень (ті, з якими дійсно міцні стосунки). До англійської звикла, тепер це моя «друга мова», і подеколи навіть легше висловитися нею, ніж українською (типова проблема білінгвіста☺). Живу я не сама – по-перше, є моя сусідка по кімнаті, з якою ми чудово розуміємось, хоч і не є найкращими подругами. По-друге, навколо цілий час хтось є: щось готується у спільній кухні, хтось співає, дивиться фільми, просто балакає...Нудно буває рідко. Щодо їжі, як вже було сказано, сумніви все-таки виправдалися. До «англійської їдальні» треба звикнути. Для мене, як для українки, це перш за все відсутність не те що борщу, а й будь-якого «нормального» супу, гречки, творогу та ін. Та це не є кінцем світу – є безліч магазинів чи кафе де можна знайти щось смачненьке.

 

  • Наскільки важко було акліматизуватися та подолати мовний бар'єр, якщо такий був.

 

Перед приїздом я не переживала щодо своєї англійської – як-не-як 10 років поглибленого вивчення☺. Та вже в аеропорту в Лутоні щось «перемкнулося», і наче всі слова вилетіли з голови (крім hello і thank you). Не кажучи вже й про перший тиждень в школі – різні акценти, хтось говорить зашвидко, хтось взагалі англійської не знає. Вчителі, house parents, однокласники – здавалося, що знадобиться кілька місяців, щоб без проблем зрозуміти їх English…

Та насправді вже за 4 тижні, знайшовши компанію таких же розгублених друзів, мовний бар’єр почав потроху зникати. Через те, що постійно знаходишся в мовному середовищі не помічаєш як починаєш говорити щораз то вільніше. Плюс, з більшістю своїх друзів я можу порозумітися лише англійською – тож вибору нема☺.

 

  • Основна відмінність в освіті в Україні та країні, де Ви навчаєтеся, на Вашу думку?

 

Я навчаюся в Англії, і, мушу сказати, відмінності в освіті є. Можна порівнювати обладнання, вчителів, кількість годин – та, на мою думку, ось найбільша відмінність:

Відповідальність за навчання – на учневі.

Вчителі, безумовно, завжди готові допомогти чи порадити щось. Проте вони не заставлятимуть, не казатимуть «отак роби, і ніяк інакше». З власного досвіду можу сказати, що самонавчання переважає.

Вчитися не легкою. Щоб отримати A (найвища оцінка на першому році A Level) не достатньо просто «ідеально розказати параграф 32», чи успішно списати на тесті (це нереально, і ні, я не пробувала☺). Потрібно аналізувати та вміти критикувати вивчене, застосовувати до реальних задач, висловлювати свою думку. І навіть отримавши А кілька разів поспіль, ти не стаєш автоматично «відмінником». Немає можливості розслабитися. Завжди є куди рости – і до цього заохочують.

Про це можна багато писати. Освіта закордоном можливо не вимагає знання гігантської кількості матеріалу (напр.: з тригонометрії ми розв’язуємо складніші і практичніші завдання, хоча й половини з тих формул що 11-класники вчать до ЗНО ніхто не знає), зате здобуті знання мають сенс у реальному житті. Ми вчимо не лише теорію, практикою теж не обмежуємося. Ми вчимося мислити, бути толерантними до різних думок і жити, що є своєрідною філософією.

 

  • Чи відвідували Ви позакласні заняття і на скільки вони корисні, на Вашу думку?

 

Я не відвідувала позакласні заняття, хоча й питалася у вчителів чи, на їхню думку, вони мені потрібні.

Ці заняття дають змогу ще раз послухати пояснення вчителя, якщо матеріал не зрозумілий або присутні якісь труднощі. У мене ж такої потреби не було, або мені було достатньо спитатися під час звичайного уроку. Далі – самонавчання, або ж з друзями.

Щодо корисності додаткових занять не можу нічого стверджувати, та якщо справитися на самоті не вдається – слід звертатися по допомогу.

 

  • Що стало для Вас найбільшим викликом?

 

Тут буде доречно вжити моє улюблене англійське слово – resilience, що означає здатність швидко відновлювати свої сили після невдач і рухатися вперед. Саме цим словом я б описала найбільший виклик, який постав переді мною під час навчання у СATS College. Щоразу після чергової B за тест я обдумувала свої помилки. Бувало сумно і тяжко, та все ж я навчилася спокійніше сприймати свої «падіння» і не зациклюватися на них – натомість працювати, шукати інший підхід, і бути готовою до наступних «випробувань».

 

  • Що найбільше вразило та запам'яталося?

 

Спогадів багато – та й вражень теж, усе й не перелічити.

Мене вразив, проте, відповідальний підхід до роботи та позитивне ставлення до речей. Також не можна не відзначити можливість дізнатися про різні культури від безпосередньо їх представників (це я так офіційно висловлююся про своїх однокампусників☺). Щодо спогадів, то це в більшості якісь розваги, прогулянки, поїздки до Лондона, спільні перегляди фільмів або кулінарні експерименти. Життя у коледжі насичене, тож нудьгувати не доводиться.

 

  • Які нові навички Ви отримали за час проживання в іншій країні?

Перш за все, це, звісно, володіння англійською – мої розмовні та письмові навички значно покращилися. Та й не лише англійська – у такому мультинаціональному середовищі майже не можливо не вивчити хоч пару слів іншою мовою (переважно лайливих, але й вони стають у пригоді☺).

Загалом, навички, здобуті закордоном стосуються переважно освіти та самоорганізації. Не можу, проте, стверджувати, що цьому не можливо навчитися і в Україні. Єдина різниця – це атмосфера і оточення, а у Великобританії саме вона «підштовхнула» мене до росту.

Потрібна порада?

При відправленні повідомлень ви погоджуєтеся обробляти вашу особисту інформацію. Ми забезпечуємо повну конфіденційність.