Що спонукало Вас обрати навчання за кордоном? Як відреагували на Ваше рішення рідні чи друзі?

 

Початково, навчання у Британії було мрією мого батька і ми про це говорили від дитинства, та я якось не думала, що це реально. Та вже коли я була на першому курсі я випадково натрапила на різні навчальні програми по обміну та на різні можливості щодо навчання у Британії, то зрозуміла, що хочу спробувати. Вперше коли я сказала батькам що я цього хочу сама, у них було велике бажання допомогти. Мої друзі спочатку не вірили, що я серйозно можу поїхати так далеко, та були дуже раді за мене. 

 

Які країни/університети Вас зацікавили та чим саме?

 

Одразу цікавилась лише Британією, оскільки завжди знала наскільки високий рівень навчання там надається. Перший університет який мене зацікавив був University of Glasgow, через високий рейтинг серед університетів та позитивні відгуки щодо організації навчання. Та пізніше я зрозуміла, що дуже хочу навчатись саме у Лондоні, тому подавалась до University College London та London South Bank University. Пріоритет у мене був до UCL, оскільки знаю людей які там навчались і відгуки були вражаючі. До того ж у рейтингу він високо стоїть. А саме London South Bank University зацікавив мене своїм сучасним підходом до навчання, наявністю саме того напряму який я хотіла та розташуванням.

 

Чи була складною підготовка до вступу, що б Ви порадили майбутнім абітурієнтам?

 

Насправді підготовка була набагато легшою, ніж я думала. Хоча, думаю, це завдяки організації Student Study, оскільки мене завжди супроводжували, надавали інформацію щодо необхідних документів, а також поради щодо успішного вступу. Хоча складати тест IELTS це ще те випробування і деколи це здавалось чимось дуже віддаленим від реальності і майже неможливим. Та головне не здаватись. Моя порада майбутнім абітурієнтам старатись робити все вчасно та не боятись просити про допомогу, якщо є якісь питання. Впевнена, Student Study Вам завжди допоможуть. Щодо здачі тесту IELTS, раджу при підготовці звертати увагу не лише на форми завдань та вимоги які перед вами ставляться, але й на час який вам дається на виконання завдання.

 

 

За що Ви переживали найбільше перед переїздом в іншу країну та чи Ваші страхи виправдалися? 

 

Я думаю мої найбільші страхи були такі ж як у всіх студентів на початкових етапах: мовний бар’єр, відсутність друзів, інша країна та інший менталітет.

Та насправді, в перший же день коли я приїхала, я познайомилась з багатьма людьми, з якими зараз вже ми спілкуємося кожен день. Тут головне проявляти ініціативу. Більшість з них теж не ‘native’ спікери, а тому говорять не ідеально, зате разом ми вчимося кожен день і ніхто з нас не соромиться спілкуватись. 

 

Розкажіть, будь ласка, про Ваш приїзд на кампус, знайомство з університетом та програмою навчання. 

 

Я приїхала якраз на початок ‘welcoming week’, що дуже важливо, оскільки за цей тиждень я дізналась всю необхідну інформацію щодо проживання та організації навчання. Крім того, в цей тиждень проводяться різні зустрічі зі студентами, тому можна легше познайомитись з людьми. Попри те, що через умови навчання, пов'язані із Covid – 19, всі ознайомчі лекції були онлайн, я отримала всю базову та необхідну інформацію і познайомилася з майбутніми викладачами та одногрупниками. 

 

Які умови зустріли Вас в гуртожитку, чи важко було адаптуватися у незнайомому середовищі?

 

В першу чергу, самі умови в гуртожитку відповідають описам, які є на вебсайті університету. Моя кімната була чистою та обладнана необхідними речима. Перші дні було важко, оскільки я не могла звикнути, що я маю там жити і через відсутність друзів не могла ні з ким поговорити наживо. Але як вже я казала, в таких випадках важливо проявляти ініціативу та не боятися знайомитись з іншими студентами. 

 

Вигляд з вікна Анастасії

 

На скільки важкою є академічна програма чи були для Вас цікавими заняття в університеті?

 

На жаль через Covid – 19, у мене не було занять у кампусі, а були лише онлайн заняття, та в цьому є теж свої плюси. Програма для мене є досить цікавою, хоча зовсім не легкою. Оскільки я навчаюсь на магістратурі, у нас вже немає екзаменів. Натомість ми повинні виконати одну фінальну письмову роботу – есе з кожного предмету. Після навчання в Україні, для мене це було дуже складним завданням, оскільки я не була підготовленою до того як писати есе на 6000 слів. Але ‘practice makes perfect’, тому це все згодом стає чітким і зрозумілим. 

 

Must have для студентів-новачків, що варто брати з собою на навчання?

 

Якщо чесно, то більшість побутових речей та речей для щоденного вживання я вже купувала в Британії. Це вигідніше, оскільки багаж у літак має обмежену кількість кілограм. 

 

Мій must have це точно перехідник для британської розетки, базовий набір ліків, всі необхідні документи та якщо є вільне місце у валізі, то канцелярські товари, бо у Британії вони набагато дорожчі. Ну і без іронії, але у Британії парасоля одна з найважливіших речей, які треба носити з собою, тому що погода тут дуже непередбачувана. Також, буде корисним перед вильотом завантажити на телефон місцеві додатки, які показують маршрути місцевого транспорту та всі можливі зупинки з цінами. Якщо місто, в якому Ви будете навчатись – Лондон, то такі програми як Moovit та Trainline будуть дуже корисними.

 

  

 

Як Ви проводите вільний від навчання час? На скільки легко знайти нових друзів за кордоном?

 

Знову ж таки, на даний час пандемія обмежила всіх нас у можливості проводити вільний час за нашим сценарієм, але будучи в гуртожитку завжди знайдеться що робити. Ми дуже часто організовуємо так звані ‘Netflix and chill’, коли багато студентів збираються разом та дивляться фільми чи серіали Netflix і спілкуються між собою. Це з одного боку корисно тому що ми вивчаємо разом англійську мову, а з іншого боку ми знайомимось з різними людьми та ділимось досвідом. Знайти друзів, будучи в гуртожитку, не так важко навіть в період пандемії, оскільки сотні людей зараз по суті всі закриті в одному місці і всі хочуть більше спілкування. 

 

Що Вас найбільше вразило за час навчання в іншій країні та які нові навички Ви отримали?

 

Безумовно, для мене найбільшим відкриттям було почуття особистої відповідальності людей. Саме навчання на магістратурі організоване так, що ніхто тебе не змушує відвідувати пари чи відповідати на них, немає обов'язкових вказівок щодо підготовки до самих пар, але це все твоє розуміння особистої відповідальності і те, як ти її дотримуєшся. І саме тут, я навчилась цього і зрозуміла, що в першу чергу мені це потрібно найбільше. Також, мені дуже подобається те, що більшість людей в Британії відкриті до спілкування і допомоги іншим, і завжди самі тобі її запропонують.